ГАМУВАТИ, ТАМУВАТИ

ГАМУВАТИ – ТАМУВАТИ Гамувати, -ую, -уєш. Не давати виявлятися; стримувати; заспокоювати, втихомирювати. Мася чуть тільки гамує сміх (А.Свидницький); Радісно здивований, гамуючи в грудях шалений стук серця, оглядаю кімнату Гані (М.Гуреїв). Тамувати. Зупиняти, стримувати плин, рух чогось; не давати чому-небудь виявлятися повною мірою. Андрій розстебнув на грудях френч і підніс високо вгору поранену руку... це він тамував кров (Ю.Яновський); Навіть поранені тамували стогін у собі (О. Гончар); Нізчимний суп майже не тамував голоду (Ю.Збанацький).